Національна система охорони здоров'я ось-ось тріщить по швах. Фраза не від людини, яка її написала, але вона циркулює в усіх плітках про здоров’я місяцями через збіг певного роду факторів, які дуже важко скасувати. Одним із них, і не менше, є пандемія. Лавина хворих на ковід у 2020 та 2021 роках спустошила і так недооцінену первинну медичну допомогу та змусила лікарні відкладати надання допомоги пацієнтам інші патології, викликаючи списки очікування та несподівані смерті. До цього слід додати a хронічний бюджетний дефіцит яку уряд, незважаючи на заяви ЗМІ, не зміг скасувати.
До цього типу ідеального шторму додається збільшення кількості медичних консультацій через старіння населеннявін нудьга дуже низькооплачуваних професіоналів і, звичайно, недостатньо визнані, і тиск, який вони чинять на витрати ліки та технологічне обладнання, які стають дедалі ефективнішими та передовими, але водночас і дорожчими.
Результатом усього цього стало а погіршення якості, що загрожує перетворити громадське здоров'я на благодійне. Сьогодні ті, у кого є гроші, підписуються на приватний план охорони здоров’я, оскільки державна модель займає місяці на діагностику та лікування. При всьому цьому не допомогло й ставлення органів охорони здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я провело весь законодавчий орган, розповідаючи про стійкість моделі та вживаючи інші порожні слова, але дій щодо покращення явно не було. Справа в тому, що Охорона здоров’я все ще регулюється анахронічними законами та правилами минулого століття, як і режим праці працівників. Термін дії моделі скоро закінчиться, і ніхто нічого не робить.
